- сповідальник
- —————————————————————————————сповіда́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
сповідальник
Смотреть что такое "сповідальник" в других словарях:
сповідальник — а, ч. 1) Священик, який слухає сповідь; духівник. 2) Особа, що прийшла на сповідь до священика … Український тлумачний словник
сповідальник — див. сповідник … Словник церковно-обрядової термінології
сповідник — 1. Священнослужитель, який здійснює Таїнство Сповіді, сповідає; духівник; 2. і сповідальник Особа, що приймає Таїнство Сповіді, сповідається; спасеник; каяник … Словник церковно-обрядової термінології
сповідальниця — I жін. до сповідальник II і сповідальня Спеціально відведене місце в церкві, де здійснюють Таїнство Сповіді … Словник церковно-обрядової термінології
сповідальниця — і, ж. 1) Жін. до сповідальник 2). 2) церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі … Український тлумачний словник
священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік … Словник синонімів української мови
